/Files/images/220px-Симиренко_Л.jpg Симиренко Лев Платонович (06.02.1855 – 06.01.1920)

«Кожен чесний працівник, якою б корисною діяльністю він не займався, будучи відомим у сфері своєї діяльності, безперечно заслуговує пам’яті нащадків» І.Клебановський

Лев Платонович Симиренко (06.02.1855 – 06.01.1920) – український вчений-садівник і помолог, зробив величезний внесок у розвиток промислового садівництва Російської імперії. Ще за життя вченого сучасники з повним правом називали його королем російського садівництва. Всеросійське імператорське товариство плодівництва, вітаючи вченого з виходом капітальної праці “Кримське промислове садівництво”, змушене було визнати: “Щаслива країна, в якій живуть і працюють такі вчені-трударі, як Л.П.Симиренко, який збагатив російське садівництво не лише науковими працями, а й сотнями тисяч плодових дерев для промислових садів”.

Свою долю з українським садівництвом Лев Платонович Симиренко пов’язав ще з раннього дитинства. Допитливий хлопчик зростав серед чарівної природи Черкащини, в оточенні крислатих дубів, гордовитих тополь, духмяних лип, квітучих яблунь у батьківській садибі на Платоновім хуторі, поблизу с. Млієва. Симиренківське дворище розташувалось неподалік від лагідної річечки Вільшанки, яка несла свої кришталево-прозорі води до сивого Дніпра. Його батьки – знаний і вельмишановний в Україні промисловець та меценат української культури Платон Федорович і Тетяна Іванівна Симиренки. Батько Левка помер рано, коли хлопцеві виповнилося 8 років. Після смерті чоловіка та банкрутства широковідомої в Росії фірми Яхненків–Симиренків виховання дітей (трьох синів і доньки) лягло на плечі мужньої Тетяни Іванівни – берегині Симиренківського вогнища. Завдяки їй всі діти здобули вищу освіту.

Л.П.Симиренко після закінчення, із золотою медаллю, Одеської приватної гімназії Кнері у 1873 році стає студентом природничого відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Наприкінці 1875 року виїздить до Одеси, де продовжує навчання в Новоросійському університеті. Невдовзі після його закінчення молодого вченого заарештовують у батьківській садибі, на Платоновім хуторі. Майже рік Л.П.Симиренко перебував у Лук’янівській (м. Київ), а потім у Мценській (Курська губернія) в’язницях. З 1880 по 1887 роки Левко Платонович відбуває заслання спочатку у м. Красноярську, а останні два роки в селищі Балаганську Іркутської губернії – одному з найвіддаленіших куточків Східного Сибіру. У Красноярську він захворів на тиф і гострий ревматизм, якого не позбувся до кінця життя, і ледве не помер. Там само Л.П.Симиренко одружився у в’язничній церкві з відомою польською революціонеркою Альдоною Емилівною Грушевською.

У Сибіру Л.П.Симиренко у вільний час займався улюбленою справою – садівництвом, вирощував в оранжереях сибірського промисловця Кузнєцова овочеві, декоративні, цитрусові культури та виноград. З ініціативи Левка Платоновича у Красноярську було закладено міський парк. Після відбуття заслання близько року вчений мешкав із сім’єю у Курську. У 1888 році Л.П.Симиренко повертається до батьківської садиби. Влада позбавляє його права займатися науковою працею у державних наукових установах, вищих навчальних закладах, мешкати у Петербурзі, Москві та інших містах Росії, виїжджати за кордон. Ці обставини змусили Л.П.Симиренка шукати засобів для існування в організації приватного плодового розсадника. Фактично з цього першого в Росії закладу розпочинається історія українського та російського наукового садівництва. Діяльність вченого на ниві вітчизняного садівництва відзначалась винятковою багатогранністю та широтою інтересів. На той час не було жодного напрямку у садівничій науці, який би лишився поза пильною увагою Л.П.Симиренка.

За сорокарічний період діяльності Л.П.Симиренко опрацював наукові засади промислового розсадництва. Він збагатив цю важливу галузь садівництва багатьма оригінальними розробками, які і сьогодні є вагомим внеском у садівничу науку. Передовсім учений розробив та впровадив у промислове розсадництво технологію зимового щеплення плодових культур, вирощування підщеп та стратифікації насіння тощо. Ще на початку ХХ ст. у Млієві була зібрана унікальна колекція низькорослих вегетативно розмножуваних підщеп, яка стала базою для розвитку промислового карликового садівництва Російської імперії. Садам на низькорослих підщепах Л.П.Симиренко пророкував велике майбуття. У симиренківських садах проводилася величезна робота щодо вивчення різноманітних формувань та обрізування плодових дерев. Проте найвагоміший внесок учений зробив у справу створення в Україні світової колекції кращих сортів плодових, ягідних та декоративних культур. Мліївський розсадник Л.П.Симиренка мав наукові стосунки майже з усіма науковими закладами, розсадниками та плодовими фірмами світу. Уже наприкінці минулого століття в симиренківській помологічній колекції було зібрано понад 3000 сортів плодових та ягідних культур, 927 сортів троянд, понад 300 сортів хвойних та інших порід.

Л.П.Симиренко заклав наріжний камінь у фундамент наукового сортознавства плодових рослин, став фундатором нового виробничо-біологічного напрямку в сучасній помології. Вчений започаткував глибоке наукове дослідження та випробування в умовах України найцінніших сортів плодових культур. Більшість з них донині є окрасою вітчизняного садівництва. Широкому загалу садівників світу Лев Платонович відомий як вчений, який дав путівку в життя одному з кращих українських сортів яблуні, названому на честь батька Ренетом П.Ф.Симиренка. Упродовж століття цей сорт є провідним у промислових садах півдня України, Росії, Молдови, Середньої Азії, Закавказзя.

Видатний вчений ініціював створення у Росії перших наукових закладів та видання часописів з садівництва. Він надавав виняткового значення підготовці висококваліфікованих спеціалістів у галузі садівництва, плеканню національних кадрів. У симиренківському помологічному розсаднику діяли приватна садівнича школа та училище садівництва. Вони підготували численну армію фахівців із різних галузей садівництва. Розсадник Л.П.Симиренка – неодмінний учасник всеросійських та міжнародних виставок садівництва, на яких учений завжди одержував вищі нагороди.

Л.П.Симиренко – людина енциклопедичних знань, високої європейської культури. Він досконало володів і користувався більшістю європейських мов, але не втрачав зв’язки з українською культурою. У сім’ї, в побуті і на роботі завжди послуговувався рідною мовою, вважаючи себе сином українського народу.

В останні роки життя Л.П.Симиренко працював над капітальною працею, яку мав намір назвати “Українсько-російською помологією”. Понад 25 років Л.П.Симиренко присвятив вивченню садівництва Криму. Тому його з повним правом називають фундатором та співцем кримського промислового садівництва. Вивчення промислового садівництва завершилось підготовкою капітальної праці “Кримське промислове садівництво”. Вона побачила світ у 1912 році і стала визначним явищем не лише у вітчизняній, а й у світовій науці. Ця праця має виняткове значення для розвитку сучасного садівництва Криму.

/Files/images/200px-Simirenko-auto.jpgВпродовж життя Л.П.Симиренко опублікував близько 100 капітальних наукових праць. Серед них три томи “Помології”, які витримали два видання і стали окрасою української садівничої науки. Обсяг написаного цим видатним ученим виходить за межі фізичних можливостей однієї людини. Така праця сьогодні є непосильною навіть для численних наукових колективів.

Загинув Л.П.Симиренко від кулі чекіста у різдвяні свята 1920 року, у розквіті творчих сил, на 65-му році життя, завершуючи працю над “Українсько – російською помологією”, сторінки якої залишилися скроплені його кров’ю.

Праця Л.П.Симиренка була високо оцінена його сучасниками.

1894 р. – Л.П.Симиренко - член-кореспондент Бельгійського Товариства Садівництва;

1895 р. – член Французького Національного Помологічного Товариства;

- Почесний член Київського відділу Російського Товариства плодівництва;

- член-кореспондент товариства Монтрельських культиваторів персиків (Франція);

- Член Німецького помологічного Товариства;

- Член Берлінського товариства садівництва;

- Почесний член Мелітопольського відділу Російського товариства садівництва «Король плодівництва»;

- Король садівництва Росії.

Відомий історик І.Клебановський у своїх спогадах про фірму братів Яхненків і Симиренків писав: «Кожен чесний працівник, якою б корисною діяльністю він не займався, будучи відомим у сфері своєї діяльності, безперечно заслуговує пам’яті нащадків».

Кiлькiсть переглядiв: 1131

Коментарi

  • Markus

    2013-09-07 01:17:19

    Whoever edits and puilhsbes these articles really knows what they're doing. http://erbyobszw.com [url=http://avxelrc.com]avxelrc[/url] [link=http://qypehgs.com]qypehgs[/link]...

  • James

    2013-08-29 19:23:44

    At last, soenmoe who knows where to find the beef...

  • Kiky

    2013-08-27 16:21:33

    Sharp thignink! Thanks for the answer. http://mqxzbghowxe.com [url=http://yuccydvqhve.com]yuccydvqhve[/url] [link=http://ymqjwyl.com]ymqjwyl[/link]...

  • Abhay

    2013-08-26 09:17:35

    Whoa, whoa, get out the way with that good inomaortifn....

  • Bombay

    2013-08-25 14:07:19

    What a plrausee to find someone who thinks through the issues...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.